Skip to content
Парковий палац Ромашканів

Парковий палац Ромашканів

Парковий палац Ромашканів (вул. В’ячеслава Чорновола, 126)

Приватний парк барона Ромашкана – зелений масив, який займав територію дальної частини теперішнього парку довкола двох верхніх ставків, з давніх часів був приватним. Спочатку парк і кам’яниця належали польському поміщикові – власнику села Крихівці Йоганові Йозефу Дошоту. У 1842 році на місці літнього будинку Потоцьких побудували парковий палац, який можна споглядати і по нині. З середини XIX ст. власником парку і будинку став барон Антон Ромашкан.

Ромашкани – багата вірменська родина з Молдавії, що в кінці XVIII ст. одержала підтвердження шляхетства у Львові і Чернівцях та придбала ряд сіл на Галичині. На час заснування міського парку (а це приблизно 1900 рік) головою родини та власником парківських угідь був Франц Ромашкан – барон, меценат, засновник філії музичного товариства ім. Станіслава Монюшки. У 1903 році в місцевій газеті парк барона Ромашкана рекламували як місце проведення міських забав. З 1842 року і до приходу радянської влади будинок та парк належали сім’ї Ромашканів. За радянської влади (1939-1941 рр.) парк барона Ромашкана і будинок були експропрійовані і пограбовані. В будинку розмістили дві бібліотеки, читальню, ресторан, більярдну та агіткімнату з ілюстративним матеріалом про Йосипа Сталіна.

У 70-х роках минулого століття було прийняте рішення про знесення палацу, як будівлі, яка не підлягає відновленню. Багато років один із найстаріших будинків міста, який чудом вдалося зберегти від знищення, знаходиться у приватній власності. Завдяки новому власнику Олегу Олексюку місто отримало повністю збережену і відреставровану пам’ятку архітектури. Реставрація проводилася понад 15 років. Відтворювався фасад та автентичні інтер’єри кімнат. Вази, фонтани, скульптури, екзотичні насадження знову з’явилися біля палацу Ромашканів, так як колись були зображені на давніх фото парку.

Тепер будинок є рестораном-музеєм, відкритим для всіх бажаючих, де можна побачити портрети колишніх жителів, давні інтер’єри, предмети вжитку та умеблювання того часу і скуштувати страв кухні позаминулого століття.